Где купить наркоту Черкесск A-PVP Гашиш КОКАИН

Ман, ну что ты такой слоупок? Открывай глазки и включай мозг, я тебе чудесную историю расскажу - как я купил закладки кокаинчика, а потом поехал на поезде, перебравшись на его крыше! Готовься, это будет горячо!

Итак, все началось несколько месяцев назад. Сижу я тут дома, скучно так, интернет побеждал и я думал, как же это все шеймит! Но вдруг я вспомнил, что у мояшкина (лучшей подруги) завалялся барбик. Ну, как ты думаешь, что это за барбик? Не игрушечная кукла, а коварный штучек в виде наркоты! Вот так вот, дорогой друг, я начал свой криминальный марафон.

Звоню я мояшкине и говорю: "Слышь, давай закладки с крепким эффектом, хочу немного развлечься". Она не шеймит и говорит, что может помочь. Я доволен: не придется метаться по улицам в поисках наркоманов.

Проходит неделя, я снова встречаюсь с мояшкиной. Она вытаскивает из сумочки пакетик с белым порошком. Взял я себе немного, заплатил, и пошел радоваться жизни. Но чувство было не то - не такое, как я вижу в интернете наркоток. Решил спросить у мояшкиной, что это за шляпа.

"Это не кокаин, ман, это экстази. Он тебя не так сильно ударит, но тоже весело будет", - ответила она.

В общем, я решил не заморачиваться и просто закатить крутую вечеринку с экстази. Позвал всех своих друзей, собрались у меня дома. Все были такие счастливые и беззаботные, словно нас забросили на карибский остров. Музыка гремела, свет мигал, и мы все были в ритме этой сумасшедшей ночи.

Проходили дни, и я все больше и больше увлекался марафоном наркоты. Заказывал разные закладки через интернет, посылки приходили прямо к моей почтовому ящику. Чувствовал себя настоящим гопником, который приходит во владение всего мира.

Следующий шаг был покорить поезд. Давно мечтал полететь на его крыше и почувствовать дыхание скорости на своей коже. А, ман, был ли ты на крыше поезда? Скажу тебе, это просто безумие! Полетел я таким образом не один раз - раз на экстази, раз на кокаинчике, раз вообще просто так, чтобы почувствовать адреналин в жилах.

Один из таких полетов на поезде я запомню на всю жизнь. Уже ночь, вокруг темнота и полное безумие. Летим по высоте, простирайся жизняшка, да не спугни. Кажется, что нас ни что не может остановить. Я чувствую себя королем, настоящим героем, который постигает новые вершины.

Но вдруг что-то не так. Вижу я чувака на боковой дорожке, создается впечатление, что его что-то душит. Медлительно двигается, словно зомби. Приближаемся, замечаем его кожаные ботинки и громкую гопницкую репу, качающуюся в наушниках.

Наши группка подходит поближе и останавливается. Мы смотрим на него, он смотрит на нас. Внезапно, душнила, которая тут же кинулась на нас со словами: "Так, бандюганы, что делаете на моей территории?".

"Мужик, не шейми, мы тут просто погулять решили, а ты что делаешь на ветке поезда? Это же опасно!", - сказал я, пытаясь успокоить эту нервную мацу.

"Это моя территория, я тут банду набирал! Вот идите отсюда, иначе пожалеете!" - буркнул он в ответ.

Что ж, нам не оставалось ничего другого, кроме как уходить. Поверь мне, друг, когда ты в таком состоянии, ты вообще не хочешь спорить. Наши ноги несли нас прочь от этой душнилы, но этот эпизод только добавил острых ощущений и адреналина.

В итоге, мояшкина

подарила мне незабываемые эмоции и впечатления, которые навсегда останутся в моем сердце!

Вот так, дружище, я поделился своей историей о том, как я купил закладки кокаинчика и катался на поезде на его крыше. Это был настоящий марафон и безумие! Заметь, я не призываю никого делать то же самое, это всего лишь рассказ о моих сумасшедших приключениях. Живите полной жизнью, не дайте себя овладеть дурными привычками. Тебя слушалось, пацан?

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.